13 вересня минає три роки від дня, коли Україна втратила мужнього Захисника, відважного воїна, патріота, сина, брата, чоловіка, батька, друга та нашого колегу – Дмитра Васильовича ПОЛОСЬМАКА.
Для Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Дмитро був не просто фахівцем, який понад 20 років віддано працював на захисті довкілля. Він був людиною, на яку можна було покластися, колегою, якого поважали, і просто доброю людиною, якої сьогодні так не вистачає.
Його шлях воїна розпочався ще у 2014 році. Після служби Дмитро повернувся до звичайного життя та роботи в Державній екологічній інспекції у Чернігівській області. З початком повномасштабного вторгнення він знову залишив звичне життя, змінив екологічний фронт на бойові рубежі та став на захист України. Спочатку боронив Чернігівщину, а згодом вирушив на найгарячіші напрямки сходу.
Ми часто говоримо про героїзм, мужність, обов’язок. Та за цими словами завжди стоїть людське життя. За ними – люди, родини, мрії, плани, усе те, до чого вони мали повернутися. У Дмитра все це було. Та 13 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання біля Авдіївки на Донеччині кулеметний обстріл обірвав його життя.
Він захищав найдорожче – свою родину, свій дім, свою землю. Захищав Україну там, де за право залишатися вільними платять найвищу ціну. Дмитро віддав за неї найдорожче – власне життя. І коли сьогодні ми повертаємося до своїх домівок, обіймаємо рідних, будуємо плани на завтра, маємо пам’ятати: для когось ці прості речі назавжди залишилися недосяжними.
Ми пам’ятаємо Дмитра. Пам’ятаємо його не лише в день роковин, а щоразу, коли усвідомлюємо ціну звичайного мирного дня.
Схиляємо голови перед всіма полеглими Захисниками та Захисницями України, тими, хто став на захист України, хто не повернувся додому і чиї життя назавжди залишилися частиною її боротьби.
Низький уклін Дмитру та кожному, хто віддав життя, захищаючи Україну.
Вічна пам’ять всім Захисникам та Захисницям!
Назавжди у пам’яті. Назавжди у наших серцях.