З настанням весни та підвищенням температури повітря
значно зростає ризик виникнення пожеж у природних екосистемах. У цей період
суха та вітряна погода створює умови, за яких навіть невелике займання може
швидко перерости у масштабну пожежу. Найчастіше причиною таких загорянь стає
спалювання сухої рослинності.
Попри поширений міф про «користь» такого способу
очищення територій, випалювання сухої трави має вкрай негативні екологічні
наслідки. Під час горіння знищується верхній шар ґрунту разом із
мікроорганізмами, які забезпечують природні процеси ґрунтоутворення та
підтримують його родючість. Вогонь також знищує насіння рослин, комах, дрібних
безхребетних, земноводних та місця гніздування багатьох видів птахів.
Окрім шкоди природі, вогонь становить реальну
небезпеку для людей і їхнього майна. Навіть невелике багаття на відкритій
території за сухої та вітряної погоди може швидко поширитися на житлові
будинки, господарські споруди, сільськогосподарські угіддя або лісові масиви.
Нагадуємо, що випалювання сухої рослинності тягне за
собою адміністративну, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено штраф:
· для громадян — від 3 060 до 6 120 грн,
· для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
Згідно зі статтею 77 КУпАП, порушення вимог пожежної
безпеки в лісах карається штрафом:
· для громадян — від 1 530 до 4 590 грн,
· для посадових осіб — від 4 590 до 15 300 грн.
У випадку заподіяння значної шкоди довкіллю може
наставати і кримінальна відповідальність.
Збереження природних екосистем починається з
відповідального ставлення до довкілля. Відмова від підпалів сухої рослинності —
це важливий крок до охорони біорізноманіття, збереження родючості ґрунтів і
безпеки людей. Дбайливе ставлення до природи, власного майна та життя інших —
спільна відповідальність кожного з нас.